понеділок, 12 грудня 2022 р.

Збережи горобчика

Листопад змінився снігопадом - кучугури снігу намело. Диким птахам буває непросто знайти їжу взимку, тому вони із задоволенням відвідують годівниці з їжею, залишеною людьми. Та щоб допомогти птахам пережити зиму, потрібно знати, який корм найкраще їм давати, а що – категорично заборонено. 

 Кожної зими в нашій бібліотеці діє екологічна  акція "Збережи горобчика", під час якої бібліотекарі проводять низку заходів направлених на допомогу зимуючим в місті птахам. Разом з читачами на різноманітних майстер-класах виготовляємо годівнички, вивчаємо і готуємо "пташиний раціон".   Розвішуємо годівнички на деревах і своєчасно їх наповнюємо їжею для птахів. 

Що можна класти в годівничку:

  • насіння соняшника;
  • насіння чортополоху;
  • несолене сало;
  • суміш насіння;
  • фрукти і ягоди;
  • арахіс;
  • просо, овес або пшениця;
  • шишки та жолуді;

  • каші – сухі або напівзварені.

Ці продукти корисні для птахів. Більшість з них відрізняється високою калорійністю і допоможе птахам запасти достатньо енергії, щоб пережити холоди. 








суботу, 3 грудня 2022 р.

                  Видатні українці

Пам'ятники українському філософу і поету Григорію Сковороді —встановлені в містах та селищах України і за кордоном.
Кілька пам'ятників створив Іван Кавалерідзе. Перший, за його проєктом, був відкритий 1922 року в Лохвиці Полтавської області до 200-річчя від дня народження філософа. Під час війни монумент, зроблений з бетону, був пошкоджений, але відновлений автором у бронзі у 1972 році.
Монумент Григорію Сковороді прикрашає Контрактову площу в Києві. Він з'явився у столиці 1 березня 1977року. Сковорода звернений обличчям до Києво-Могилянської академії, де філософ провів декілька років свого життя й як студент, й як викладач. Автором цієї скульптури також виступив Іван Кавалерідзе, на той момент йому було майже 90 років.
У студентів Києво-Могилянської академіїнавіть є така традиція - щорічно мити пам'ятник на день академії, який святкується 14 жовтня. Ця добра, символічна акція так й називається "чистий Сковорода". Крім того, кожен рік 28 червня в день вручення дипломів на голову Сковороді одягають бонет - чорну шапочку випускників. Студенти вірять, що саме ті, "вдягнені" радянською владою, черевики приносять удачу. Тому перед сесією до пам'ятника приходять цілі натовпи студентів. Вони впевнені, що досить кілька секунд потриматися за взуття філософа, й викладач обов'язково поставить гарну оцінку. Сквер, в якому стоїть пам'ятник Сковороді, - це по-справжньому культове місце для студентів та випускників Могилянки.
Пам'ятник мандрівному поету та філософу є і в Охтирці. Створений більше 20 років тому ентузіастами - студентами.
Дерев'яна скульптура.
Самотня фігура як сублімація життя мандрівного філософа, пряма постать, що слугує уособленням незламності волі, і книга в руках як джерело вселенської мудрості в обрамленні простого одягу та сумно-замисленого погляду – в цьому вся доля видатного українського мислителя.






пʼятницю, 2 грудня 2022 р.

  Байки харківські

"Байки харківські". Ця книга говорить з читачем багатьма голосами і багатьма мовами. 30 байок Григорія Сковороди, написані староукраїнською мовою у 70-х роках XVIII століття, перекладені сучасною українською Назаром Федораком та проілюстровані творчою майстернею «Аґрафка».
Сковорода до кожного з текстів написав своє ж пояснення – силу – і у книзі ці сили посідають рівнозначно важливе місце з байками й ілюстраціями. Читач зануриться в інтелектуальну і візуальну мандрівку крізь епохи античності, бароко та сьогодення.
Ілюстрації до кожної з байок поєднують у собі традицію і новаторство, класичні графічні техніки з сучасними експериментами. Тут давні барокові гравюри транспоновані у цифрову еру, немов би хтось надіслав їх з минулого за допомогою бінарного коду. Кожен образ – це візуальний ребус із багатьма прихованими символами, алюзіями з Біблії, цитатами автора і латинськими прислів’ями.


четвер, 1 грудня 2022 р.

                    Сковороди зоря

Весь світ та українська спільнота відзначиають 300-річчя Григорія Савича Сковороди - народного мислителя, просвітителя і письменника, який народився на благословенній Полтавщині. Незвичайним способом життя, своїм вченням він , насамперед ,намагався пробудити народ. Тому майже все життя до самої смерті Сковорода - мадрівний філософ, народний учитель ходив по "градам і весям" впродовж днів, років, десятиліть. Його всюди радо зустрічали прості трудівники, для яких він був своєю людиною, щирим порадником, другом і розумом.

З-під його пера один за одним виходили діалоги, трактати, притчі тощо.
25 років мандрував по Лівобережній Україн,і , в тому числі, по Охтирщині. Відвідував Свято-Покровський собор і церкву Успіння Пресвятої Богородиці на своєму шляху до Свято-Троїцького монастиря.
Пройти благословенними слідами видатного філософа запрошує книжкова виставка "Сковороди зоря," на якій зібрані твори, що будуть цікавими широкому колу читачів.







суботу, 26 листопада 2022 р.

Чорна тінь Голодомору

Кожну четверту суботу листопада Україна поминає жертв Голодомору. В 2022 році минає уже 90 літ від тих жахливих подій — подій, що своєю жорстокістю і звірячістю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. Тоді було винищено понад 7 мільйонів українського народу, які загинули в страшних муках голоду, через навмисно влаштований мор в Україні.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Страшна пам’ять про ті лихі часи живе у кожному з нас на ментальному рівні. Недарма українцям досі соромно викидати хліб та будь-яку їжу. Бо в нашій історичній пам’яті є біль від голодної смерті рідних та близьких. Аби уявити масштаб трагедії, дослідники підрахували, що на те, щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із мільйонів загиблих у Голодоморі, знадобиться майже 5000 діб, або понад 13 років.
Пам’яті жертв голодомору українського народу присвячена книжкова виставка - свідчення "Чорна тінь Голодомору".



середу, 9 листопада 2022 р.

                       СВІТ ЛОВИВ ЙОГО,

ТА НЕ СПІЙМАВ

9 листопада вшановуємо пам’ять визначного мислителя, філософа, просвітителя, поета, феномена української культури і духовності – Григорія Сковороди (1722–1794).
«В епіцентрі його життя, творчості та просвітницької діяльності був пошук відповідей на питання, ким є людина, які основні грані її життя та його змісту.
Людина обдарована, за бажанням він міг взяти від життя все. Однак усі земні блага віддав долі, попросивши взамін лише одне, найцінніше – свободу. Знамениту фразу "Світ ловив мене, та не спіймав", яку філософ велів розмістити на своєму надгробку, дослідники трактують по-різному. Однією із гіпотез є оцінка слова "світ" саме як позначення світського товариства. Відомо, що Г. Сковороді пропонували і високі посади при імператорському дворі, і забезпечене життя духовного сановника. На всі привабливі пропозиції, які поступали, мислитель відповідав, що час свій не продає».
Світові корисливості він протиставляв спокій душі, сумлінну працю, чесність і мудрість, а метою людського життя вважав «радість серця», «внутрішню благодать», «міцність душі» (цитата та інформація з видання «Антропологічний код української культури і цивілізації» Кн. 1. 2020. С. 394, 396, 400).



понеділок, 7 листопада 2022 р.

                     Видатні постаті в науці

7 листопада народилася Марія Склодовська Кюрі - жінка, що перевернула світ. Перша жінка - лауреат Нобелівської премії, перша лауреат двох Нобелівських премій: з фізики (1903) та з хімії (1911).

До 155-річчя з дня народження Марії Кюрі пропонуємо добірку літератури "Допитлива, творча, затята". Про дивовижне життя легендарної науковиці, сильної, цілеспрямованої особистості, що зробила величезний внесок у розвиток фізики, хімії, медицини, про те, як зростала Марія та завдяки яким якостям робила дивовижні прориви в науці.



вівторок, 1 листопада 2022 р.

                        Дерево Перемоги

Долучаємось до акції "Дубкросінг". Садимо могутній Дуб Перемоги.
Дуб в українському фольклорі символізує незламний народний дух, він є символом витримки, стійкості та мужності.









середу, 26 жовтня 2022 р.

       В сухих обгортках схована краса

 Талаш - так називають листя, якими обгорнутий кукурудзяний качан. Наші пращури використовували його для виготовлення ляльок - мотанок. Цей цікавий, доступний та екологічний природній матеріал відкриває величезне поле для фантазії, звичайно, якщо добре постаратись, як це зробили вихованці гуртка "Народна творчість" Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук учнівської молоді(керівник Назарова Т.М.).

Свою роботу діти назвали "Життя". Кукурудзяні герої не повторюються, вони поєднані між собою темою українських свят і сімейних традицій. Ляльки з різними характерами:
лялька - берегиня з дитинкою;
лялька - господиня з корзиною грибів, яєць;
лялька - жниця:
лялька, яка читає книгу, збирає квіти;
ляльки - сімейні пари у весільному вбранні;
лялька - хлопчик сопілкарик;
пташки - обереги.
Робота - чисто екологічна. Не використані ніякі фарбники, лаки. Виглядає чудово! Пастельний колір тішить око, вносить в інтер'єр бібліотеки відчуття спокою, затишку і впевненості.

PS: Вироби вихованців гуртка "НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ" під керівництвом Назарової Тамари Миколаївни поїхали на виставку в місто Люблін, Польша.




пʼятницю, 14 жовтня 2022 р.

      

Кулінарна подорож на Козацьку Січ

Журналіст, казкар і поет Петро Мельник написав нову книжку про Запорізьку Січ. Вона так і зветься — «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ».

Це — казка, насамперед, кулінарна. Мельник ніби продовжує давню традицію (адже «Колобок» — чим не кулінарна казка?).
«З’явилася на світ моя третя книжка кулінарних казок із неперевершеними, унікальними, неповторними ілюстраціями Федора Лагна. Цього разу героїні переживають незвичайні пригоди разом із славними лицарями, козаками-запорожцями. І разом із ними готують та споживають смачні козацькі страви, які стали улюбленими й для їхніх нащадків. Тож, як завжди, смачного читання, дорогі діти й дорослі!» — не приховує емоцій автор.
Справді — що вони там їли і хто їм їсти варив?
Адже жінок на Січ не брали принципово. Не те щоб козаки жінок не любили — любили! Навіть у такого суворого чоловіка, як кошовий отаман Іван Сірко, була жінка. Але жила вона в Мерефі, це нинішня Харківщина. А він — на Січі. А Січей же було багато: не тільки Чортомлицька (згадана Петром Мельником), а й Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Кам’янська й Олешківська та, нарешті, остання Підпільненська Нова Січ. І кожна Січ їсти хотіла! Їли козаки саламаху (житнє квашене тісто, рідко зварене), куліш, галушки, каші.
Меню збагачували тим, що водилося в річках і в степу: риба, м’ясо диких птахів і тварин, горіхи, ягоди, гриби. З інших земель привозили прянощі, цитрусові, різні делікатеси.
У кримських татар позичали рецепти.
Тож книжка Петра Мельника «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ» — подвійно пізнавальна. Тут тобі й про нашу історію, і про кулінарні рецепти від курінного кашовара Гречки. Вивчаймо історію України з дитинства!
Ця книжка з'явилася в нашій книгозбірні завдяки участі бібліотеки у Програмі поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги.









четвер, 13 жовтня 2022 р.

 14 жовтня

День захисників і захисниць України

День українського козацтва

Цього року День захисників і захисниць України набув особливого значення для нашої країни. 14 жовтня ми вітаємо тих героїв, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє.
До свята в бібліотеці діє книжкова виставка "З Днем захисника України! Дякуємо за захист!". До уваги читачів книжки про героїчне минуле нашої держави, про військові традиції та звичаї українських воїнів, що передаються із покоління у покоління і на яких виховуються справжні громадяни - патріоти своєї держави. Український народ, який століттями стояв на межі Сходу і Заходу, захищав грудьми Європу від диких азійських орд, разом із тисячолітньою хліборобською культурою плекав і культуру військову, ідеальним образом якої став образ лицаря - козака.
Від щирого серця, з любов’ю і великою пошаною дякуємо кожному і кожній, хто мужньо захищає нашу державу від ворога!





середу, 12 жовтня 2022 р.

             Хай живе козацька воля

У кожному з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших земляків патріотизм, національну свідомість, почуття гордості.
Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання знайдемо відповіді в книгах Володимира Рутківського одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників.
Роман - історична тетралогія складається з чотирьох книг: "Джури козака Швайки"; "Джури - характерники"; "Джури і підводний човен"; "Джури і Кудлатик".
Його дивовижні герої - Грицик та малий волхв Санько, юний богатир Демко Дурна Сила, його мама-велетка, невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та їхні численні друзі - з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною - майже нікого…
Володимир Рутківський першим з дитячих письменників зміг вивести живу українську героїку із полону «казковості» у площину буттєву, провів юного читача від дитячого захоплення неймовірними пригодами до усвідомлення, що вона справжня і твоя!








четвер, 6 жовтня 2022 р.

                         Осінь - час натхнення


Осінь! Скільки приємного, цікавого, таємничого несе вона із собою. Це пора, яку часто звуть чудовою, замріяною, золотою! Вона особливо м'яка й ніжна, як гарна мелодія, завжди надихала поетів і художників, письменників і композиторів до творчого пошуку. Також вона надихнула на творчість і наших юних відвідувачів.

Дощ періщить несамовито. Валить стіною, а наші читайлики завітали до літературно - мистецької вітальні "Листи з осіннього саду", щоб виготовити іграшки із природних знахідок і почитати цікавих книжок про цю чудову пору року.












пʼятницю, 23 вересня 2022 р.

             Україну захищає кожен з нас

Мабуть, не має жодного українця, якого не торкнулася війна, яка триває в нас в Україні уже декілька місяців. Під час війни і жінки взяли на себе величезну відповідальність - одні за родини і дітей, виїхавши за кордон та допомагаючи в тилу, багато інших разом з чоловіками - на фронті, взявши зброю, щоб захищати свої сім'ї і Батьківщину .
Діалоги" Україну захищає кожен з нас", які відбуваються між бібліотекарями і відвідувачами, переконують в тому , що попри біль і випробування, через які пройшов і проходить український народ , не вбили віри в перемогу нашої країни і глибоко переконані, що гуртуючись, допомагаючи один одному та нашому війську і державі припиняться бойові дії і збережеться територіальна цілісність України.
Віримо в перемогу добра над злом.




четвер, 22 вересня 2022 р.

            День партизанської слави   

Цього дня, 22 вересня, в Україні відзначається ДЕНЬ партизанської слави. Це данина і всенародна повага до тих, хто в суворий воєнний час 1941- 1945 років боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи свого життя.
Особливо цей день відзначають на Сумщині, адже на цій території діяв 41 партизанський загін , найвідоміший з них - під приводом Сидора Артемовича Ковпака.
Книжкова викладка"Книга Сумщини розповідає...", що розгорнута в нашій бібліотеці, має матеріали, збірки документів про бійців і командирів, мужніх захисників нашого краю у роки Другої світової війни.
Уважного читача зацікавить книга "Путивльщина в роки Великої Вітчизняної війни( 1941 - 1945 ) ', бо героїчний шлях партизан до Карпат почався саме з Путивля. В книзі багато подробиць про розвиток партизанського руху на теренах міста і району.
Подвиги партизанів і підпільників завжди будуть для нас взірцем, джерелом незламного духу і віри в щасливе майбутнє.