СВІТ ЛОВИВ ЙОГО,

ТА НЕ СПІЙМАВ

9 листопада вшановуємо пам’ять визначного мислителя, філософа, просвітителя, поета, феномена української культури і духовності – Григорія Сковороди (1722–1794).

«В епіцентрі його життя, творчості та просвітницької діяльності був пошук відповідей на питання, ким є людина, які основні грані її життя та його змісту.

Людина обдарована, за бажанням він міг взяти від життя все. Однак усі земні блага віддав долі, попросивши взамін лише одне, найцінніше – свободу. Знамениту фразу "Світ ловив мене, та не спіймав", яку філософ велів розмістити на своєму надгробку, дослідники трактують по-різному. Однією із гіпотез є оцінка слова "світ" саме як позначення світського товариства. Відомо, що Г. Сковороді пропонували і високі посади при імператорському дворі, і забезпечене життя духовного сановника. На всі привабливі пропозиції, які поступали, мислитель відповідав, що час свій не продає».

Світові корисливості він протиставляв спокій душі, сумлінну працю, чесність і мудрість, а метою людського життя вважав «радість серця», «внутрішню благодать», «міцність душі» (цитата та інформація з видання «Антропологічний код української культури і цивілізації» Кн. 1. 2020. С. 394, 396, 400).