Кулінарна подорож на Козацьку Січ

Журналіст, казкар і поет Петро Мельник написав нову книжку про Запорізьку Січ. Вона так і зветься — «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ».

Це — казка, насамперед, кулінарна. Мельник ніби продовжує давню традицію (адже «Колобок» — чим не кулінарна казка?).

«З’явилася на світ моя третя книжка кулінарних казок із неперевершеними, унікальними, неповторними ілюстраціями Федора Лагна. Цього разу героїні переживають незвичайні пригоди разом із славними лицарями, козаками-запорожцями. І разом із ними готують та споживають смачні козацькі страви, які стали улюбленими й для їхніх нащадків. Тож, як завжди, смачного читання, дорогі діти й дорослі!» — не приховує емоцій автор.

Справді — що вони там їли і хто їм їсти варив?

Адже жінок на Січ не брали принципово. Не те щоб козаки жінок не любили — любили! Навіть у такого суворого чоловіка, як кошовий отаман Іван Сірко, була жінка. Але жила вона в Мерефі, це нинішня Харківщина. А він — на Січі. А Січей же було багато: не тільки Чортомлицька (згадана Петром Мельником), а й Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Кам’янська й Олешківська та, нарешті, остання Підпільненська Нова Січ. І кожна Січ їсти хотіла! Їли козаки саламаху (житнє квашене тісто, рідко зварене), куліш, галушки, каші.

Меню збагачували тим, що водилося в річках і в степу: риба, м’ясо диких птахів і тварин, горіхи, ягоди, гриби. З інших земель привозили прянощі, цитрусові, різні делікатеси.

У кримських татар позичали рецепти.

Тож книжка Петра Мельника «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ» — подвійно пізнавальна. Тут тобі й про нашу історію, і про кулінарні рецепти від курінного кашовара Гречки. Вивчаймо історію України з дитинства!

Ця книжка з'явилася в нашій книгозбірні завдяки участі бібліотеки у Програмі поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги.