Чорнобиль. Спогади.

  Минають роки, все далі відносячи нас від тієї страшної ночі, коли зірвалася зірка під величною назвою "Чорнобиль" і принесла на нашу землю горе. Вона стала першим дзвінком, що сповістив: людство дійшло у своєму розвитку до межі, коли технології виходять з -під контролю і можуть не лише приносити користь, а й шкодити нашому життю та здоров'ю. Про наслідки забруднення навколишнього середовища радіонуклідами після Чорнобильської аварії йшла мова на хронологічному лікбезі для учнів 7-х класів "Чорнобиль - вітер у душах".
Бібліотекарі наголосили на тому, що дуже важливо знати як радіоактивні речовини потрапляють до організму людини через органи дихання з повітрям або через їжу та воду і яким чином можна себе від цього захистити. На фотовиставці були представлені світлини з зображенням ліквідації Чорнобильської аварії: як до останнього подиху 28 пожежників гасили радіоактивне полум'я рятуючи Прип'ять, Чорнобиль, Київ, усе людство від ядерної загрози; світлини про те, як евакуювали жителів Чорнобильської зони; як зараз виглядає зона відчуження.  
  Про Чорнобиль, як про трагічну подію історії написано багато спогадів, прозових творів, віршів. На книжковій виставці "Ми на реактор йшли, як на останній бій" були зібрані матеріали присвячені охтирчанам - ліквідаторам аварії, серед яких ім'я місцевого поета Анатолія Дудченка. Події, що пережив Анатолій Григорович стали рядками його численних віршів. 
  Врятований світ - найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робимо все, щоб ніколи не падала на Землю гірка зірка Полин.