День пам'яті жертв Голокосту

Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 р. розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч.

Практично у кожному місті чи селі був свій Бабин Яр.

Дробицький Яр — урочище поблизу Харкова, яке стало свідком трагедії Голокосту — систематичних і масових розстрілів 1941–1942 років. Передувала цьому окупація Харкова німецькими військами, що почалася 24 жовтня 1941 року. Разом із нею відбувся й перепис населення із формуванням окремих списків євреїв та ромів. Німецькі нацисти організували для них гетто на східній околиці міста. Невдовзі всіх євреїв та ромів із цього гетто вбили. Усього тут були вбиті від 16 до 19 тисяч осіб.

Із часів страшної трагедії Голокосту, від якої світ не може оговтатися й досі, минуло майже 80 років. Так мало, щоб забути — для одних, і достатньо, щоб повторити — для інших. У 2022 році внаслідок військового вторгнення Російської Федерації Україна знову пережила масові жорстокі вбивства та поховання. А разом із тим — і паплюження пам’яті тих, хто загинув у найстрашнішій війні в історії людства. Адже 26 березня 2022 року внаслідок російських артилерійських обстрілів була пошкоджена меморіальна менора в Дробицькому Яру.

Те, що берегло пам’ять, тепер саме може стати спогадом.