із чого ж ти вилита?
Є у нашого народу чудова традиція – святкувати вечорниці. Віддаючи шану минувшині, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо те найдорожче, що є в народі – його пісні, мову, історію, звичаї.
Пора
вечорниць – це довгі вечори глибокої осені та зими.13 грудня одне з великих та
улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі називають,
свято Калити. Вечір напередодні молодь святкувала, як «андріївські
вечорниці».
За
традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12
грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а ще -
гадали.
На таку українську хату з рушниками, національним посудом, стравами
перетворилася шкільна аудиторія ЗОШ№8 на час свята "Сонцесяйна
калита". А створила її керівник гуртка ОМЦЮТМАН "З умінням
і творчістю" Ягодзинська Ірина Олексіївна разом з гуртківцями. Присутня на
святі біблотекар Голубченко Надія Петрівна розповіла
про цікаві вечорницькі забави, що пов'язані з святом Калити. Особливу
увагу дітей привернула розповідь про український чобіт, його символічне
значення в народних обрядах, чому дівчата кидали черевик через паркан, чому
саме в чоботі діти знаходили різдвяні подарунки? Згадали народні казки,
прикмети та повір'я.
Як
і на справжніх вечорницях діти співали, танцювали, грали в народні ігри:
"Один за одного", "Пан Калитовський та пан Коцюбинський",
"Перенеси бублик","Перекинь чобіток"та інші.
А
на завершення майстер-клас від господині свята Ірини Олексіївни "Зліпи
вареник". Діти вчилися ліпити вареники. Потім всі разом з насолодою
їх куштували.