В очікуванні Різдва

 Кутя́ ― традиційна страва на свята зимового циклу українців; каша, приготована з варених пшеничних або ячмінних зерен із додаванням узвару, маку, горіхів, меду чи цукру.

У різних регіонах України буває густою або рідкою, що залежить від додавання у варені зерна пшениці з маком і медом узвару (вару).

Кутю готували тричі: перед Різдвом Христовим, перед Святим Василем (31.12 у православних християн) та перед Богоявленням. Страву готували в новому глиняному горщику, в ньому ж і ставили поряд з узваром (варом) на покуті.

Вечір перед Різдвом називають «Багатою кутею». Кутя ― головна серед 12 пісних страв. Її споживали першою, подекуди нею ж і завершували вечерю (Коломия). Подавали кутю до столу в мисці чи макітрі.

Продукти, з яких готують кутю, мають символічне значення:

Зерно (пшениця, ячмінь) є символом життя;

Мед вважають символом здоров’я і благополучного побуту (солодкого життя);

Мак символізує добробут у родині;

Горіхи — багатство, здоро­в’я, розум.

Вважають, що чим багатша (тобто смачніша і ситніша) кутя, тим кращими будуть врожай і добробут у родині.

Всі тонкощі приготування куті зібрані в книзі "Звичаї нашого народу. Страви української кухні"

З наступаючим Різдвом і багатою кутею!