В сухих обгортках схована краса

 Талаш - так називають листя, якими обгорнутий кукурудзяний качан. Наші пращури використовували його для виготовлення ляльок - мотанок. Цей цікавий, доступний та екологічний природній матеріал відкриває величезне поле для фантазії, звичайно, якщо добре постаратись, як це зробили вихованці гуртка "Народна творчість" Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук учнівської молоді(керівник Назарова Т.М.).

Свою роботу діти назвали "Життя". Кукурудзяні герої не повторюються, вони поєднані між собою темою українських свят і сімейних традицій. Ляльки з різними характерами:

лялька - берегиня з дитинкою;

лялька - господиня з корзиною грибів, яєць;

лялька - жниця:

лялька, яка читає книгу, збирає квіти;

ляльки - сімейні пари у весільному вбранні;

лялька - хлопчик сопілкарик;

пташки - обереги.

Робота - чисто екологічна. Не використані ніякі фарбники, лаки. Виглядає чудово! Пастельний колір тішить око, вносить в інтер'єр бібліотеки відчуття спокою, затишку і впевненості.

PS: Вироби вихованців гуртка "НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ" під керівництвом Назарової Тамари Миколаївни поїхали на виставку в місто Люблін, Польша.

      

Кулінарна подорож на Козацьку Січ

Журналіст, казкар і поет Петро Мельник написав нову книжку про Запорізьку Січ. Вона так і зветься — «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ».

Це — казка, насамперед, кулінарна. Мельник ніби продовжує давню традицію (адже «Колобок» — чим не кулінарна казка?).

«З’явилася на світ моя третя книжка кулінарних казок із неперевершеними, унікальними, неповторними ілюстраціями Федора Лагна. Цього разу героїні переживають незвичайні пригоди разом із славними лицарями, козаками-запорожцями. І разом із ними готують та споживають смачні козацькі страви, які стали улюбленими й для їхніх нащадків. Тож, як завжди, смачного читання, дорогі діти й дорослі!» — не приховує емоцій автор.

Справді — що вони там їли і хто їм їсти варив?

Адже жінок на Січ не брали принципово. Не те щоб козаки жінок не любили — любили! Навіть у такого суворого чоловіка, як кошовий отаман Іван Сірко, була жінка. Але жила вона в Мерефі, це нинішня Харківщина. А він — на Січі. А Січей же було багато: не тільки Чортомлицька (згадана Петром Мельником), а й Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Кам’янська й Олешківська та, нарешті, остання Підпільненська Нова Січ. І кожна Січ їсти хотіла! Їли козаки саламаху (житнє квашене тісто, рідко зварене), куліш, галушки, каші.

Меню збагачували тим, що водилося в річках і в степу: риба, м’ясо диких птахів і тварин, горіхи, ягоди, гриби. З інших земель привозили прянощі, цитрусові, різні делікатеси.

У кримських татар позичали рецепти.

Тож книжка Петра Мельника «Дивовижна подорож Соні й Асі на Козацьку Січ» — подвійно пізнавальна. Тут тобі й про нашу історію, і про кулінарні рецепти від курінного кашовара Гречки. Вивчаймо історію України з дитинства!

Ця книжка з'явилася в нашій книгозбірні завдяки участі бібліотеки у Програмі поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги.

 14 жовтня

День захисників і захисниць України

День українського козацтва

Цього року День захисників і захисниць України набув особливого значення для нашої країни. 14 жовтня ми вітаємо тих героїв, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє.

До свята в бібліотеці діє книжкова виставка "З Днем захисника України! Дякуємо за захист!". До уваги читачів книжки про героїчне минуле нашої держави, про військові традиції та звичаї українських воїнів, що передаються із покоління у покоління і на яких виховуються справжні громадяни - патріоти своєї держави. Український народ, який століттями стояв на межі Сходу і Заходу, захищав грудьми Європу від диких азійських орд, разом із тисячолітньою хліборобською культурою плекав і культуру військову, ідеальним образом якої став образ лицаря - козака.

Від щирого серця, з любов’ю і великою пошаною дякуємо кожному і кожній, хто мужньо захищає нашу державу від ворога!

             Хай живе козацька воля

У кожному з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших земляків патріотизм, національну свідомість, почуття гордості.

Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання знайдемо відповіді в книгах Володимира Рутківського одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників.

Роман - історична тетралогія складається з чотирьох книг: "Джури козака Швайки"; "Джури - характерники"; "Джури і підводний човен"; "Джури і Кудлатик".

Його дивовижні герої - Грицик та малий волхв Санько, юний богатир Демко Дурна Сила, його мама-велетка, невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та їхні численні друзі - з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною - майже нікого…

Володимир Рутківський першим з дитячих письменників зміг вивести живу українську героїку із полону «казковості» у площину буттєву, провів юного читача від дитячого захоплення неймовірними пригодами до усвідомлення, що вона справжня і твоя!

                         Осінь - час натхнення

Осінь! Скільки приємного, цікавого, таємничого несе вона із собою. Це пора, яку часто звуть чудовою, замріяною, золотою! Вона особливо м'яка й ніжна, як гарна мелодія, завжди надихала поетів і художників, письменників і композиторів до творчого пошуку. Також вона надихнула на творчість і наших юних відвідувачів.

Дощ періщить несамовито. Валить стіною, а наші читайлики завітали до літературно - мистецької вітальні "Листи з осіннього саду", щоб виготовити іграшки із природних знахідок і почитати цікавих книжок про цю чудову пору року.