Маланка щедрівку веде до вікна

Вечір напередодні Старого Нового року називають Щедрим. За християнським календарем 13 січня - це день преподобної Меланії. В українській народній традиції обидва свята поєдналися в Щедрий вечір, або свято Маланки. Цього дня варили другу обрядову кутю - щедру, яку на відміну від багатої ( 6 січня) заправляли олією. Окрім того пекли пироги, варили вареники, і обов'язково млинці, бо вірили, що як зустрінеш Новий Рік - таким він і буде.

14 - те свято обрізання Господнього, а також день пам'яті святителя Василя Великого. Маланка з Василем ходять по хатах на Щедрий вечір. Маланка - це перевдягнений дівчиною парубок, а Василь - навпаки, перевдягнена хлопцем дівчина. На щедрий вечір водять також Козу - це старовинна містерія, присвячена культу плодючості. Заходячи на подвір'я, співають щедрівки. Щедрівників, як і колядників, теж заведено обдаровувати солодощами та грошима. Але головний обряд цього свята - засівання. Зерно є символом нового життя, тому зранку 14 січня заходячи в хату, її обсипають зерном. Засівають хлопці, бо дівчатам цього робити не можна.

У надвечір'я Нового року (13 січня) дівчата ворожили на майбутніх чоловіків. У деяких місцевостях виходили на вулицю, витягували зі стріхи соломину: якщо з колоском - подружнє життя буде щасливим і навпаки.

Народні прикмети: Якщо на Маланку відлига - чекай теплого літа; Якщо небо ясне і зоряне - буде багатий урожай ягід.