Українська славетна символіка

 28 січня Верховна Рада України офіційно затвердила синьо - жовтий стяг Державним Прапором України.

«Затвердити Державним Прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3"

Небеса блакитні

Сяють з глибини.

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,

Це знамено рідне - злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить -

По долині жито, на горі - блакить...

(Д. Павличко)

                       Крути: бій за майбутнє

  29 січня- День пам'яті героїв Крут. У кожного народу є свої герої. Є свої герої і нас, українців. На початку січня 1918 року, після оголошення України Самостійною Соборною Державою, більшовицькі війська виконували наказ - не допустити відокремлення України від Росії. В Україні на той час військо ще не встигли зорганізувати і на заклик захищати рідну землю відгукнулися Київські студенти та учні гімназій. Вони не мали військового досвіду, але горіли бажанням не допустити ворога на рідну землю. 29 січня, біля залізничної станції "Крути", 600 юних необстріляних вояків прийняли бій з ворогом. Цілий день тривав нерівний бій. Тільки під вечір всім, хто не поліг на полі бою, було дано наказ відійти. Декілька десятків юнаків, які заблукали залишаючи станцію, потрапили в полон. Полонених студентів закололи багнетами. Тільки у березні в Києві відбулися похорони загиблих героїв. Полеглі юнаки освятили своєю кров'ю новонароджену Українську державу.

Одне з поховань героїв Крут знаходиться в Києві у парку біля Аскольдової могили.

Герої не вмирають, вони живуть у пам'яті і спогадах наступних поколінь.

Збережи горобчика!

Короткий зимовий день, сніговий покрив, різка зміна температур, ожеледиця примушують звірів і птахів шукати їжу поблизу житла людей.

Особливо потерпають від такої непогоди та голоду синички, снігурі, чижі, повзики, омелюхи, посмітюхи та інші зимуючі птахи, які весною і влітку знищували шкідливих комах і їх личинок.

Зараз вони, маленькі і беззахисні, потребують нашої допомоги і підтримки.

У містах і селах природоохоронці проводять акції по підгодівлі птахів.

Наша бібліотека- філія кілька років поспіль в зимовий період оголошує акцію "Нагодуй горобчика. Під час акції в бібліотеці розгортається книжкова виставка "Чекають птахи вашої доброти "

Всі бажаючі користувачі бібліотеки можуть виготовити годівнички для птахів з підручних матеріалів, дізнатися про зимове меню для різних птахів.

Розвішуємо годівнички і щоденно стежимо, щоб вони не залишалися порожніми!

 

                      То на свято Водохреща 

         віще небо воду хрестить!

  19 січня православні українці відзначають Хрещення Господнє або Богоявлення - одне з головних християнських свят. У цей день освячується вода, яка часто зберігається цілий рік у посуді, який використовується тільки для Хрещенської води. Місце цього посуду - біля ікони.

Свята вода присутня під час освячення храмів, житла, господарських будівель, а також всіх предметів, використовуваних під час богослужінь. Роль води - очищати і зцілювати тіло людини. Саме вода є тим середовищем, яке може удосконалювати людину, очистивши її душу від поганих помислів, лікуючи тілесні і духовні хвороби.

Хрещення завершує Різдвяні святки, залишаючи світлі спогади. Нехай ваша душа, думки, почуття, будуть чистими, як Хрещенська вода!

                        Герої нашої доби.

   Оборона Донецького аеропорту.

  17 - річним бешкетним хлопчиком, не питаючи дозволу мами й бабусі з дідусем, Сергій Табала з першого дня влився в Євромайдан. Стали так планети на небосхилі, що під час побиття "Беркутом" він не втрапив в епіцентр того нічного жахіття. Але наступного дня вранці біля Михайлівського собору вже записувався в лави Самооборони. Це він - один із тих, хто ще неповнолітнім наймолодшим "кіборгом" і Героєм України, це йому у вісімнадцять війна відібрала життя. На Майдані все почалося, а за ним був "Правий сектор": з тими рішучими й безстрашними хлопцями він пішов на війну, обравши собі позивний "Сєвер".

"Для мене честь - померти за Україну. Шкода, що за неї я можу померти тільки один раз", - повторював вояк "Сєвер".

В повісті Петра Нестеренка "І повернувся білим журавлем..." перед читачем постає життя - подвиг Сергія Табали, автор розкриває витоки становлення наймолодшого "кіборга", безстрашного бійця, який віддав життя за свободу та незалежність України.

У книзі для дітей "Героям слава!" Білозерська Олена та Ключова Майя написали художнє оповідання про подвиг наймолодшого кіборга з позивним "Сєвер" - "Кіборг Джміль, або "По чім халва на Пришибі"?" оповідання про героїзм, справжню чоловічу дружбу і про те, що герої не вмирають.

Про загиблих у "котлі" Цвітних Пісків, про донецький форпост -ДАП, за який полягли герої - кіборги, полонені і розстріляні після тортур йдеться у книзі Ірини Вовк "На щиті.Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт". Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і майбутнє Батьківщини.

У книзі "Героям Слава. Книга пам'яті героїв АТО. Сумська область" вміщено розповіді про загиблих жителів та уродженців Сумщини

серед яких імена "кіборгів" - захисників Донецького аеропорту Миколи Ніколаєнка("Нік") та Сергія Абрютіна - імена, що стали символом мужності, братерства та самопожертви.

Сергій Бойко "Аеропорт"

Дія роману починається похвилинно протягом 240-денної його облоги. Книга про війну, якої не мало бути і про героїв, які хотіли жити, але вмирали.

 Щедрий вечір, добрий вечір!

 

     Маланка щедрівку веде до вікна

Вечір напередодні Старого Нового року називають Щедрим. За християнським календарем 13 січня - це день преподобної Меланії. В українській народній традиції обидва свята поєдналися в Щедрий вечір, або свято Маланки. Цього дня варили другу обрядову кутю - щедру, яку на відміну від багатої ( 6 січня) заправляли олією. Окрім того пекли пироги, варили вареники, і обов'язково млинці, бо вірили, що як зустрінеш Новий Рік - таким він і буде.

14 - те свято обрізання Господнього, а також день пам'яті святителя Василя Великого. Маланка з Василем ходять по хатах на Щедрий вечір. Маланка - це перевдягнений дівчиною парубок, а Василь - навпаки, перевдягнена хлопцем дівчина. На щедрий вечір водять також Козу - це старовинна містерія, присвячена культу плодючості. Заходячи на подвір'я, співають щедрівки. Щедрівників, як і колядників, теж заведено обдаровувати солодощами та грошима. Але головний обряд цього свята - засівання. Зерно є символом нового життя, тому зранку 14 січня заходячи в хату, її обсипають зерном. Засівають хлопці, бо дівчатам цього робити не можна.

У надвечір'я Нового року (13 січня) дівчата ворожили на майбутніх чоловіків. У деяких місцевостях виходили на вулицю, витягували зі стріхи соломину: якщо з колоском - подружнє життя буде щасливим і навпаки.

Народні прикмети: Якщо на Маланку відлига - чекай теплого літа; Якщо небо ясне і зоряне - буде багатий урожай ягід.

 Василь Стус - життя як творчість

6 січня виповнилося б 84 роки від дня народження Василя Стуса - людини, що стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою постаттю духовного життя доби, письменника, правозахисника, борця.

Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури ХХ століття, відновленні української державності та національної ідеї важко переоцінити.

Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса - поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Звідси підвищений інтерес до його віршів - “образків доби”, в котру йому судилося жити. Рідкісна, унікальна неподільність поезії і долі. Поет залишався собі вірним до кінця! Василь Стус був неземною людиною. Він творив свій світ, який зараз цікавий не лише в Україні саме тому, що - універсальний. У ньому закладені конфлікти «особистість - середовище», які доводиться долати завжди.

Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує.

І ця його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас. Його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. Схиляються перед ним і поза Україною ті, кому випало читати його твори або довідатися про його долю й боротьбу.

За коротке життя поет, член Української Гельсінкської Групи, Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.

Пропонуємо вашій увазі літературну викладку "Василь Стус. Життя і творчість".

                Колядуєм і щедруєм, 

                ми Різдво віншуєм!

   Всі діти і майже всі дорослі з нетерпінням чекають зимових свят. Яскраво прибрана ялинка, святковий настрій, чарівний час чудес і подарунків. Найголовніше із зимових свят Різдво Христове. Це свято, в якому переплелись дохристиянскі звичаї з християнською символікою. 6 січня , на Святвечір, кожна сім’я збирається за святковим столом відразу після того, як з’явиться на небі перша зірка, що символізує Віфлеємську зірку, яка вказувала на народження Христа.

  В давні часи трапезу не починали поки господар дому не поставить на покуті Дідуха – перший чи останній солом’яний сніп із пшениці або вівса.
На наступний ранок після Святвечора, власне в день Різдва, прийнято здороватись словами “Христос народився!” -“Славімо його!”

  7 січня починають співати колядки, переодягаючись в героїв вертепу і відвідуючи сусідів.
Святки – це різдвяні гуляння. Вони починаються після Різдва і тривають 12 днів.

  Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати.

 Напередодні Різдва в бібліотеці було по - святковому.  

      Чарівні зимові свята

Різдво Христове - це Величне радісне свято, яке є початком й основою для інших. Різдво Христове святкує увесь світ. У кожній країні існують свої унікальні традиції святкування, які передають національний колорит, дух народу, його звичаї: традиційні страви, музичний фольклор, святкову атрибутику.

Тож вітаємо читачів, мешканців та гостей міста з Різдвом Христовим і бажаємо веселих свят, смачної куті, Божої благодаті! А також запрошуємо до нашої бібліотеки на літературно-мистецьку вітальню "У Святвечір..." яка розкриває особливості святкування Різдва в Україні.