День української хустки

7 грудня - відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з'явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі одразу ж набуло статусу всесвітнього.

Охтирська публічна бібліотека-філія√2 пропонує до перегляду книгу Зінаїди Васіної "Українське народне вбрання".

У книзі в яскравих образах відома українська художниця і дослідниця українського костюма відтворила автентику українського вбрання, як феномена духовної спадщини України.

Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.

Хустка – це й вузлик з вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці... На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.

Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався у далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а тим більше з розпущеним волоссям.

Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров'я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.