Олька Кобилянська - 160 років

''Коронаційний'' роман 2020 року Ольги Саліпи ''Оля'' спершу налаштовує на автобіографічну історію.

«Оля» − як крупна крапля роси, в якій можна побачити світ... А дивлячись на портрет відомої письменниці з обкладинки, зрозумієш: так ось хто вона, Оля! Тільки ж знаємо ми її Ольгою Кобилянською! Портрет, виконаний художником М. Мендором, таки незвичний як для стереотипного уявлення про письменницю. Магнетичні очі, випущений із зачіски завиток волосся, струнка фігура в облягаючій чорній сукні промовляють про трепетну душу та стійкий характер. А коротке й виразне «ОЛЯ» під портретом – як спалах, як сповідь, як виклик!

Життя Ольги Кобилянської викликає нестримну зацікавленість багатьох. Суперечливість її образу в офіційній біографії, творчості та епістолярії провокує до різних домислів та вимислів.

Як у більшості любовних історій у книзі є свій любовний трикутник – провокаційний, зухвалий і водночас виправданий. Інтрига з коханням Ольги, перебування її в епіцентрі обману, таємниць і сміливих рішень висвітлює нові риси великої письменниці, руйнує класичний монументальний образ феміністки, завжди одинокої, цілеспрямованої жінки-борця.

Як добре, що в нашому демократичному світі про долю відомих людей минулого можна поговорити без заборон, кліше і міфів! Чи йдеться у творі про кохання між жінками, як того може очікувати сучасний читач? Так, ідеться. Воно лише обережно привідкрите авторкою. А в тій шпаринці життєвого простору помітна інша велика драма.

"Оля" — роман "від жінки про жінку й для жінок".