Тваринотерапія

Тваринотерапія - знімає напруження та заставляє всміхатись)))

Вчені заявили про те, що собаки здатні використовувати міміку для того, щоб встановити контакт з людиною. Переконалися)))

На думку вчених, дружба між людиною і собакою біологічно дуже схожа на взаємини матері і дитини. Фактично в обох випадках головну роль грає "гормон любові" окситоцин)))

А ще, спілкування з собаками має позитивний вплив на людину в момент кризового стану, заспокоює і розслабляє)))

Днями до бібліотеки завітали наші постійні читачі разом з своїм чотирилапим улюбленцем собачкою Моною. Мона - джек-рассел-тер'єр, вона відразу нагадала всім присутнім відомого пса Патрона, який з початку війни допомагає підрозділу саперів у розмінуванні країни.

Мона залюбки спостерігала за майстер-класом "Сувенір з солоного тіста". Потім демонструвала свої здібності у виконанні команд: "До мене!», «Місто!», «Фу!», «Не можна!»,«Сидіти!», «Стояти!» та інші. Виконала все на відмінно.

А потім пили "бібліотечний" чай з смаколиками і робили фото на згадку.

                                       Лесин дивосвіт

  26 лютого з нагоди дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, драматургині, громадської діячки, величного класика української літератури 

 Леся Українка є однією з найвизначніших постатей України. Історія світової культури, мистецтва, мабуть, не знає іншої жінки, гідної такого захоплення, такої вселюдської шани. Поетичний геній, сталева воля, безмежна доброта і ясність розуму, зворушлива жіночність і сила духу щасливо поєдналися в її особі.

 В читальному залі бібліотеки було оформлено книжкову виставку-персоналію «Лесин дивосвіт», біля якої читачі познайомилися з ліричними віршами, поемами, драматичними творами відомої української поетеси. 

Долучилися до книжкового челенджу #LesyaBookChallenge2023

Неоціненний творчий спадок, життєві принципи і сила духу славетної Лесі Українки завжди будуть у пам’яті кожного українця. Її ім’я уособлює саму Україну.

Говори Українською

Кожного року 21лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя, мова – це історія народу, його світогляд, інтелект та духовність. З нагоди свята в нашій бібліотеці була організована книжкова виставка "Звучи наша мово над світом". Також користувачі бібліотеки прийняли участь у літературному марафоні "Це мова наших предків, а значить і моя". Вчилися правильно промовляти  українською мовою, ставити наголос, уточнували правопис слів.

 

                              Символи свята

Колись люди вірили, що почуття, такі як любов, удача, гнів, чи побоювання, перебувають у серці. Пізніше стали вважати, що лише почуття любові перебуває у серці. Тож серце у наш час - це символ кохання та дня Святого Валентина.

Чи знаєш ти, що серце людини — таке ж унікальне, як і відбитки пальців? Що найменша в світі пташка колібрі має найбільше у світі серце відносно розмірів свого тіла? Чи знаєш, чому судини сині, якщо кров червона? Але ти точно знаєш, що складене з пальців серце — жест, що означає любов і вдячність.

У серці стільки цікавого!

Тож вперед у подорож до його найпотаємніших куточків з книгою Лени Шеберг "Душевні факти про серце"

                             Книги з добрих рук

 З нагоди Міжнародного дня дарування книг(14 лютого) користувачі нашої книгозбірні приєдналися до постійної акції "Подаруй бібліотеці книгу".

Кожна книга - це безцінний дар, на який чекають наші читачі.

Щиро дякуємо всім дарувальникам, впевнені, що книги швидко знайдуть свого користувача.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КНИЖКИ:

Найбільша книга на планеті має назву «Суперкнига», вона важить майже 253 кг, а її довжина перевищує три метри.

Рекорд з товщини б’є англійський словник, котрий складається аж з 8600 сторінок.

Що стосовно найменшої книги, то такий статус має друкований лист Галілея – книга дорівнює розмірам нігтя на великому пальці.

                                    Серце в подарунок

Незамінним атрибутом у День Святого Валентина є, звичайно, валентинки - червоні листівки різного розміру у вигляді сердечка.

Перші письмові валентинки з'явилися ще в середні віки, найдавніша з них датована приблизно XY століттям, виставлена у Британському музеї. Паперовими валентинка ми обмінювались замість подарунків обов'язково на них писали вірші - освідчення в коханні.

У наш час винахідливості закоханих у створенні валентинки не має меж. Привітання пишуть зміненим почерком або лівою рукою для інтригуючої таємничості. Додають будь-які дрібнички, що мають форму серця: солодощі, підвісочки, записники, іграшки, повітряні кульки тощо.

Найдорожчий подарунок - зроблений власноруч. Кожного року напередодні свята в нашій бібліотеці-філії проходять майстер-класи з виготовлення валентинок.

Цей рік також не став винятком.

Якщо у тебе ще немає валентинки, мерщій до бібліотеки, поки є час!

Її історія

"Її історія" - реальні розповіді про п’ятдесят жінок та дівчат, які не побоялися кинути виклик цілому світу. Правительки, лідерки думок, мисткині, науковиці, правозахисниці… Чиїсь імена ви чули неодноразово, про інші — дізнаєтеся вперше. Але кожна історія однаково вражає та надихає.

Наприклад Мері Еннінґ, вона перша у світі знайшла рештки іхтіозавра та птерозавра (хоча була звичайною дівчиною із бідної сім'ї без освіти). А ви знали що Марія Кюрі - вчена, яка прославилась на весь світ завдяки хімічним дослідам, також допомогла розробити пересувні рентгенівські апарати. Вона носила в кишені пробірки з радіоактивними речовинами, що стало причиною її смерті. Записник Марії настільки радіоактивний що його тримають у свинцевому контейнері. До речі коли навчалась в школі завжди думала що Шарлотта Бронте (написала "Джейн Ейр") - єдина письменниця у родині. А виявилось що Емілі Бронте також була прекрасною оповідачкою і подарувала світу "Буремний перевал" ( до речі ще не читала цю книгу) А ще мене дуже вразила історія Даян Фоссі - вченої яка досліджувала життя горил. Вона протягом багатьох років прагнула змінити ставлення людей до цих тварин.

Ці та багато інших фактів ви дізнаєтеся з книги, яка є в нашій книгозбірні.

  Водно-болотні угіддя,

                     вода і життя – нероздільні!

  Усім здається, що наша планета майже вся залита водою, повсюди вода. Однак, лише 2,5% води – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах. Менше 1% прісної води придатні до вживання, причому 0,3% припадає на річки та озера. Це вся прісна вода, яку ми маємо, і більша її частина надходить з водно-болотних угідь. Водно-болотні угіддя – життєво необхідні для води. Вони поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти; регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількості; покращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин. 

Важливе значення водно-болотні угіддя мають і у житті людини. Адже сприяють нашому здоров’ю. Чисті водойми є природним джерелом безпечної питної води. Постачають їжу, підтримують виробництво харчових продуктів. Водно-болотні угіддя дають нам більшість риби, яку ми споживаємо, а також рис для 3,5 мільярдів людей і воду для сільського господарства. 

 За останні 100 років споживання води зросло в шість разів, і продовжує зростати на 1% щорічно. Ми використовуємо більше води, ніж земля може поповнювати. Необхідно на 70% більше їжі та на 14% більше води на сільськогосподарські потреби для очікуваних у 2050 році 10-ти млрд населення Землі. Прогнозують, що до 2050  року використання води у промисловості й енергетиці зросте до 24%. Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою. 

 Ми могли б мати достатньо води, якби більше цінували і краще розпоряджалися водно-болотними угіддями та водою і сприймали їх як спільну відповідальніст

Запрошуємо найменших читачів у цікавий світ мешканців водойм і боліт - такий незвичайний і майже міфічний.

Жило собі в тихому ставку маленьке, ну дуже маленьке Жабеня. І якось почуло воно про велике-велике море. “От би стрибнути в море з високого каменю!..” Так почалися пригоди Жабеняти з книги Андрія Кокотюхи "Жабеня, ставок і море", на шляху до моря. Коли – веселі, а коли – небезпечні.