Свою назву це свято отримало від імені Купайла - божества радючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин.
Найвеселіше починалося вночі - з 6 на 7 липня. Усі обряди цієї ночі називалися купаліями, а дівчата, які їх виконували, - купалочками або купалками.
До свята дівчата плели собі віночки з трав та квітів, а парубки - з жита або прикрашали капелюхи зеленню. Йдучи до купальського вогнища, не озиралися, "щоб відьма не здогнала". Потім співали пісень і водили хороводи. Після цього стрибали через багаття. Для малечі викладали купу кропиви. І хлопчики з дівчатками через неї стрибали. А кропива пече не гірше ніж вогонь, якщо в неї впасти! Усе це за віруваннями, сприяло очищенню.
Щоб дізнатись звідки буде наречений, дівчата пускали на воду вінки. Куди попливе вінок - звідти і сватів слід чекати.
А ще саме на Івана Купала рівно о 12 годині ночі на далекій лісовій галявині розкривається незвичайна квітка папороті. І цвіте вона рівно одну мить. Квітка дає тому, хто її знайде, вміння знати думки всіх людей і все - все на світі.
Чари купальської ночі
Купалочка Дарина
Де ж вона квітка папороті?..
Немає коментарів:
Дописати коментар